Пн - Пт 09:00 – 19:00

Сб 10:00 – 13:00

Неділя — Вихідний

ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ НА УРОЦІ

Навчання — двосторонній процес. Воно включає викладання — діяльність учителя, який керує процесами сприймання, розуміння і запам'ятання учнями навчального матеріалу, і учіння — діяльність учнів, які сприймають навчальний матеріал, осмислюють і запам'ятовують його, навчаються застосовувати набуті знання на практиці. 
Набуття учнями знань, умінь і навичок може забезпечуватись при мінімальній участі педагогів. Але «без активної діяльності самих учнів процес засвоєння навчального матеріалу неможливий». Щоб набути знань, умінь і навичок, учні «повинні докласти певних вольових зусиль, наполегливості, мати бажання вчитись».

Проблему залучення якомога більшої кількості органів чуття для засвоєння навчального матеріалу у процесі сприймання наочності розвивали усі провідні педагоги минулого. Так, І.Г. Песталоцці писав: «Моєю найсуттєвішою, вихідною точкою зору є наступна: споглядання (чуттєве сприйняття) людиною самої природи є єдиним істинним фундаментом навчання, скільки воно (споглядання) є єдиною основою людського пізнання. Все що слідує за ним, є просто результатом, або абстракцією, від цього чуттєвого сприйняття» .
К.Д. Ушинський – основоположник наочного навчання у вітчизняній педагогіці – писав: «Педагог, який бажає що-небудь міцно закарбувати в дитячій пам’яті, повинен потурбуватися про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак взяли участь в акті запам’ятовування» .

Використання наочності на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. А це вимагає серйозного підходу до їх адекватного вибору. Отже, доцільно виділити такі вимоги до використання наочності у навчальному процесі початкової школи:

1) відповідність наочності змісту виучуваного матеріалу;

2) виділення найважливіших ознак предмета;

3) естетичне оформлення наочності;

4) вчасне використання наочності;

5) помірне використання наочності;

 6) відповідність наочності психологічним закономірностям сприймання;

7) відповідність наочності рівню розвитку спостережливості учнів;

8) інтерес учнів до розглядуваних наочних об’єктів;

9) зв’язок змісту наочного посібника з досвідом учнів.

Знання дидактичних вимог до наочності та методичних особливостей її використання допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. Правильно підібрана і використана наочність активізує навчально-виховний процес і сформує у школяра відповідні знання, навички та вміння. 

  • Ваш список
    "Список бажань" порожній
  • Ваш список
    "Список порівняння" порожній
Немає переглянутих товарів
Фільтр
Знайдено 5 
Підтвердіть
Для того, що б додати товар в список бажань, що Вам потрібно